The process of scientific research of borders and the formation of limology - science of the borders was studied. Limology was presented as the science that studies the nature and function of borders, border areas and regions, border processes and institutions. It was emphasized that according to the nature of the borders limology is divided into terralimology (land borders) aqualimology (water borders) aerolimology (air borders) and spacelimology (space boundaries). The division of limology into theoretical one (which examines issues of functions and border security theories, methods of studing the borders, etc.) and practical one (or border-studing) was presented. It was emphasized that today limology is a multidisciplinary science that includes several fields, among which political limology or limopolitology occupies an important place. It was indicated that among the new areas of limology rightful place is taken by legal, historical, and tourist branches. Current research trends within each of these areas of limology were analyzed and scientists and their contribution to research of border issues were presented. It is noted that in Ukraine nowadays research institutes, organizations and institutions, as well as independent research centers are systematically engaged in the issues of borders research. ; Розглянуто процес наукового дослідження кордонів та формування лімології – науки про кордони. Представлено лімологію як науку, що вивчає природу і функції кордонів, прикордонні території і регіони, прикордонні процеси і інститути. Наголошено, що у відповідності з характером кордонів лімологія поділяється на терралімологію (сухопутні кордони), аквалімологію (водні кордони), аеролімологію (повітряні кордони) і спейслімологію (космічні кордони). Представлено поділ лімології на теоретичну (яка вивчає питання функцій і теорій охорони кордонів, методи дослідження кордонів тощо) і практичну (або кордонознавство). Наголошено, що сьогодні лімологія – це багатопрофільна наука, яка включає декілька сфер, серед яких важливе місце займає політична лімологія або лімополітологія. Вказано, що серед нових сфер лімології належне місце займають юридична, історична, туристична. Проаналізовано сучасні напрями досліджень у рамках кожної із зазначених сфер лімології, а також представлено науковців та їх внесок у дослідження питань кордонної проблематики. Зазначено, що в Україні сьогодні проблематикою дослідження кордонів системно займаються науково-дослідні інститути, організації й установи, а також незалежні наукові центри.
The process of scientific research of borders and the formation of limology - science of the borders was studied. Limology was presented as the science that studies the nature and function of borders, border areas and regions, border processes and institutions. It was emphasized that according to the nature of the borders limology is divided into terralimology (land borders) aqualimology (water borders) aerolimology (air borders) and spacelimology (space boundaries). The division of limology into theoretical one (which examines issues of functions and border security theories, methods of studing the borders, etc.) and practical one (or border-studing) was presented. It was emphasized that today limology is a multidisciplinary science that includes several fields, among which political limology or limopolitology occupies an important place. It was indicated that among the new areas of limology rightful place is taken by legal, historical, and tourist branches. Current research trends within each of these areas of limology were analyzed and scientists and their contribution to research of border issues were presented. It is noted that in Ukraine nowadays research institutes, organizations and institutions, as well as independent research centers are systematically engaged in the issues of borders research. ; Розглянуто процес наукового дослідження кордонів та формування лімології – науки про кордони. Представлено лімологію як науку, що вивчає природу і функції кордонів, прикордонні території і регіони, прикордонні процеси і інститути. Наголошено, що у відповідності з характером кордонів лімологія поділяється на терралімологію (сухопутні кордони), аквалімологію (водні кордони), аеролімологію (повітряні кордони) і спейслімологію (космічні кордони). Представлено поділ лімології на теоретичну (яка вивчає питання функцій і теорій охорони кордонів, методи дослідження кордонів тощо) і практичну (або кордонознавство). Наголошено, що сьогодні лімологія – це багатопрофільна наука, яка включає декілька сфер, серед яких важливе місце займає політична лімологія або лімополітологія. Вказано, що серед нових сфер лімології належне місце займають юридична, історична, туристична. Проаналізовано сучасні напрями досліджень у рамках кожної із зазначених сфер лімології, а також представлено науковців та їх внесок у дослідження питань кордонної проблематики. Зазначено, що в Україні сьогодні проблематикою дослідження кордонів системно займаються науково-дослідні інститути, організації й установи, а також незалежні наукові центри.
The article presents the main principles and scientific approaches suitable for studies of political features of the formation and functioning of the state borders. In the article was emphasized that the research of border issues should be based on two fundamental principles: the principle of the impossibility of studying the border at the level of one country; principle of inability of studing of border issues in isolation from the international problems. The positive effects of the application of scientific principles of historicism, objectivity, continuity, causation and scientific pluralism were proved. Major approaches needed for the process of research of borders formation and functioning such as: classification, political, geographic, functional, historical mapping, geopolitical, ecopolitical were presented. In the article was proved that the connecting components for use of the above mentioned approaches of the study of borders formation and functioning are synergistic, dialectical and systemic approaches. Emphasis on complexity, consistency and syntheticism as the defining criteria of the scientific study of state borders formation and functioning was done. ; В статье представлены важнейшие принципы и научные подходы, пригодные для исследований политических особенностей формирования и функционирования государственных границ. Отмечено, что исследования пограничной проблематики должно базироваться на двух основных принципах: принципа невозможности изучения границы на уровне одной страны; принципа невозможности изучения границы в отрыве от вопросов международного характера. Отмечены позитивные последствия применения научных принципов историзма, объективности, преемственности, причинности и научного плюрализма. Представлены важнейшие подходы, необходимые для процесса исследования формирования и функционирования границ: классификационный, политико-географический, функциональный, историко-картографический, геополитический, экополитический. Отмечено, что связующими компонентами для использования перечисленных выше подходов к изучению формирования и функционирования границ является синергетический, диалектический и системный подходы. Сделан акцент на комплексности, системности и синтетичности как определяющих условиях процесса научного исследования формирования и функционирования государственных границ. ; У статті представлено найважливіші принципи та наукові підходи, придатні для досліджень політичних особливостей формування та функціонування державних кордонів. Наголошено, що дослідження кордонної проблематики повинно базуватись на двох основоположних принципах: принципу неможливості вивчення кордону на рівні однієї країни; принципу неможливості вивчення кордону у відриві від питань міжнародного характеру. Наголошено на позитивних наслідках застосування наукових принципів історизму, об'єктивності, наступності, причинності та наукового плюралізму. Представлено найважливіші підходи, необхідні для процесу дослідження формування і функціонування кордонів: класифікаційний, політико-географічний, функціональний, історико-картографічний, геополітичний, екополітичний. Наголошено, що зв'язуючими компонентами для використання перерахованих вище підходів до вивчення формування та функціонування кордонів є синергетичний, діалектичний та системний підходи. Зроблено акцент на комплексності, системності і синтетичності як визначальних критеріях процесу наукового дослідження формування та функціонування державних кордонів.
The article presents the main principles and scientific approaches suitable for studies of political features of the formation and functioning of the state borders. In the article was emphasized that the research of border issues should be based on two fundamental principles: the principle of the impossibility of studying the border at the level of one country; principle of inability of studing of border issues in isolation from the international problems. The positive effects of the application of scientific principles of historicism, objectivity, continuity, causation and scientific pluralism were proved. Major approaches needed for the process of research of borders formation and functioning such as: classification, political, geographic, functional, historical mapping, geopolitical, ecopolitical were presented. In the article was proved that the connecting components for use of the above mentioned approaches of the study of borders formation and functioning are synergistic, dialectical and systemic approaches. Emphasis on complexity, consistency and syntheticism as the defining criteria of the scientific study of state borders formation and functioning was done. ; В статье представлены важнейшие принципы и научные подходы, пригодные для исследований политических особенностей формирования и функционирования государственных границ. Отмечено, что исследования пограничной проблематики должно базироваться на двух основных принципах: принципа невозможности изучения границы на уровне одной страны; принципа невозможности изучения границы в отрыве от вопросов международного характера. Отмечены позитивные последствия применения научных принципов историзма, объективности, преемственности, причинности и научного плюрализма. Представлены важнейшие подходы, необходимые для процесса исследования формирования и функционирования границ: классификационный, политико-географический, функциональный, историко-картографический, геополитический, экополитический. Отмечено, что связующими компонентами для использования перечисленных выше подходов к изучению формирования и функционирования границ является синергетический, диалектический и системный подходы. Сделан акцент на комплексности, системности и синтетичности как определяющих условиях процесса научного исследования формирования и функционирования государственных границ. ; У статті представлено найважливіші принципи та наукові підходи, придатні для досліджень політичних особливостей формування та функціонування державних кордонів. Наголошено, що дослідження кордонної проблематики повинно базуватись на двох основоположних принципах: принципу неможливості вивчення кордону на рівні однієї країни; принципу неможливості вивчення кордону у відриві від питань міжнародного характеру. Наголошено на позитивних наслідках застосування наукових принципів історизму, об'єктивності, наступності, причинності та наукового плюралізму. Представлено найважливіші підходи, необхідні для процесу дослідження формування і функціонування кордонів: класифікаційний, політико-географічний, функціональний, історико-картографічний, геополітичний, екополітичний. Наголошено, що зв'язуючими компонентами для використання перерахованих вище підходів до вивчення формування та функціонування кордонів є синергетичний, діалектичний та системний підходи. Зроблено акцент на комплексності, системності і синтетичності як визначальних критеріях процесу наукового дослідження формування та функціонування державних кордонів.
Виявлено, що виникнення поняття «кордон» пов'язують з виникнення інституту держави. Наголошено, що прикладні знання про окреслення «власної території» було серед першочергових завдань кожної держави при всіх політичних режимах. Наголошено, що науково-теоретичне осмислення кордону відбувалося значно повільніше, але паралельно із розвитком прикладних знань про кордони. Виявлено, що теоретичні основи наукового дослідження кордонів були закладені ще в античні часи і продовжують розвиватися й досі. У розвитку теоретичних основ і формуванні науки про кордони виділено два етапи: додисциплінарний і дисциплінарний. Дисциплінарний етап структуровано на початковий (ХІХ століття); класичний (кінець ХІХ століття – 60-і роки ХХ століття); і сучасний (з 70-х років ХХ століття) періоди. У даній статті зроблена спроба окреслення формування наукових і прикладних досліджень стосовно кордонів, а також спроба аргументації їх хронологічної періодизації. Методологія дослідження кордонів привела до формування науки про кордони – «лімології». Акцентовано, що спочатку лімологією займались переважно географи, пізніше – політологи і економісти, то зараз вона все більше привертає увагу науковців з області історії, культури, літератури, лінгвістики, соціології тощо. Доведено, що такий прогрес виник на фоні зростання уваги до історичних аспектів кордону, а також трансформації функцій сучасних кордонів, а відтак – формуванню стійких прикордонних територій. Значну увагу звернуто на сучасний період розвитку науки про кордони. Розглянуто наукові напрями у розвитку лімології. Проаналізовано процес поглиблення теорії кордонів на сучасному етапі. Наголошено, що під впливом сучасних підходів кордони почали активніше вивчатись з погляду світових систем й ідентичностей, центр-периферійних відносин, з позицій мондіалізму. Акцентовано, що останнім часом проблематика кордонів вийшла в культурну антропологію, історію, соціологію, актуалізуючи питання прикордонного простору. Наголошено, що перспективним напрямом розвитку науки про кордони є вивчення прикордонних територій, трансформації функцій сучасних кордонів.
The article raised the issue of contermeasures against smuggling in Soviet Ukraine in 20s-30s of the twentieth century. The dangers of smuggling for the development of economic, financial, credit and political system of the Soviet state were studied. The process of legal framework formation combating smuggling was studied. It is stressed that smuggling undermines the state's economy, violates the state order of material assets movement through the state border, as well as objects and substances circulation of which is restricted or forbidden, causes damage to the national security and health of people, therefore counteracting smuggling should constantly be in the field of specialists-practices of state institutions involved in the protection of state borders, in particular in the field of fiscal, customs, border services of each state. Legal regulatory basis for combating smuggling were investigated. The basic laws and documents that disclosed the concept of "smuggling", its features and the responsibility for it were researched. Studied the role of documents such as USSR Criminal Code, RSSR Criminal Code, Customs statute of USSR, the decree of Council of People's Commissars of RRSFR "On Combating smuggling" to counter economic crimes. The role of customs and border protection to counter smuggling during the 1921-1939 years was shown. The state institutions work of on the issue of illegal goods trafficing combat has been studied (discovered). The methods of combating smuggling such as: arrest at the border; operations with the seizure of contraband from apartments and shops; creation of special protective units in the areas of goods smuggling; surveillance of persons suspected of illegal activities; interception of correspondence; infiltration of agents; creating a network of informants and others were analyzed. ; У статті піднято питання протидії контрабанді в радянській Україні у 20-30і роки ХХ століття. Розглянуто небезпеку контрабанди для розвитку економічної, фінансово-кредитної і політичної системи радянської держави. Вивчено процес формування юридичної бази протидії контрабанді. Наголошено, що контрабанда підриває економіку держави, порушує державний порядок переміщення через державний кордон матеріальних цінностей, а також предметів та речовин, обіг яких обмежений чи заборонений, спричиняє шкоду національній безпеці й здоров'ю людей, тому протидія контрабанді повинна постійно знаходиться у полі зору фахівців-практиків державних інституцій, які займаються охороною державних кордонів, зокрема у полі зору фіскальної, митної, прикордонної служб кожної держави. Досліджено нормативно-правове підґрунтя протидії контрабанді. Розглянуто основні закони і документи, в яких розкрито поняття «контрабанда», її ознаки та відповідальність за неї. Вивчено роль таких документів, як Кримінальний кодекс УСРР, Кримінальний кодекс РРСФР, Митний статут СРСР, Декрет Ради Народних Комісарів РРСФР «Про боротьбу з контрабандою» у справі протидії економічним злочинам. Показано роль митних органів та прикордонної служби у справі протидії контрабанді упродовж 1921-1939 років. Вивчено роботу державних інституцій у справі протидії контрабанді. Розглянуто методи протидії контрабанді: затримання на кордонах; операції з вилученням контрабанди з квартир та магазинів; створення спеціальних загороджувальних загонів у місцях провозу товарів; нагляд за особами, які підозрювалися у протиправній діяльності; перлюстрація кореспонденції; агентурне проникнення; створення мережі інформаторів тощо.
The article raised the issue of contermeasures against smuggling in Soviet Ukraine in 20s-30s of the twentieth century. The dangers of smuggling for the development of economic, financial, credit and political system of the Soviet state were studied. The process of legal framework formation combating smuggling was studied. It is stressed that smuggling undermines the state's economy, violates the state order of material assets movement through the state border, as well as objects and substances circulation of which is restricted or forbidden, causes damage to the national security and health of people, therefore counteracting smuggling should constantly be in the field of specialists-practices of state institutions involved in the protection of state borders, in particular in the field of fiscal, customs, border services of each state. Legal regulatory basis for combating smuggling were investigated. The basic laws and documents that disclosed the concept of "smuggling", its features and the responsibility for it were researched. Studied the role of documents such as USSR Criminal Code, RSSR Criminal Code, Customs statute of USSR, the decree of Council of People's Commissars of RRSFR "On Combating smuggling" to counter economic crimes. The role of customs and border protection to counter smuggling during the 1921-1939 years was shown. The state institutions work of on the issue of illegal goods trafficing combat has been studied (discovered). The methods of combating smuggling such as: arrest at the border; operations with the seizure of contraband from apartments and shops; creation of special protective units in the areas of goods smuggling; surveillance of persons suspected of illegal activities; interception of correspondence; infiltration of agents; creating a network of informants and others were analyzed. ; У статті піднято питання протидії контрабанді в радянській Україні у 20-30і роки ХХ століття. Розглянуто небезпеку контрабанди для розвитку економічної, фінансово-кредитної і політичної системи радянської держави. Вивчено процес формування юридичної бази протидії контрабанді. Наголошено, що контрабанда підриває економіку держави, порушує державний порядок переміщення через державний кордон матеріальних цінностей, а також предметів та речовин, обіг яких обмежений чи заборонений, спричиняє шкоду національній безпеці й здоров'ю людей, тому протидія контрабанді повинна постійно знаходиться у полі зору фахівців-практиків державних інституцій, які займаються охороною державних кордонів, зокрема у полі зору фіскальної, митної, прикордонної служб кожної держави. Досліджено нормативно-правове підґрунтя протидії контрабанді. Розглянуто основні закони і документи, в яких розкрито поняття «контрабанда», її ознаки та відповідальність за неї. Вивчено роль таких документів, як Кримінальний кодекс УСРР, Кримінальний кодекс РРСФР, Митний статут СРСР, Декрет Ради Народних Комісарів РРСФР «Про боротьбу з контрабандою» у справі протидії економічним злочинам. Показано роль митних органів та прикордонної служби у справі протидії контрабанді упродовж 1921-1939 років. Вивчено роботу державних інституцій у справі протидії контрабанді. Розглянуто методи протидії контрабанді: затримання на кордонах; операції з вилученням контрабанди з квартир та магазинів; створення спеціальних загороджувальних загонів у місцях провозу товарів; нагляд за особами, які підозрювалися у протиправній діяльності; перлюстрація кореспонденції; агентурне проникнення; створення мережі інформаторів тощо.
In the article, it is proved that the emergence of the term «border» is associated with the occurrence of state. It is emphasized that applied knowledge about framing of «own territory» was among the priorities of each state with all political regimes. It is stressed, that scientific and theoretical understanding of the border was much slower, but in parallel with the development of applied knowledge about it. It is revealed that the theoretical basis of scientific research of the borders was established in ancient times and continues to develop to this day. In the development of the theoretical foundations and the formation of border science two stages are highlighted: predisciplinary and disciplinary. Disciplinary stage is structured into the initial (XIX century); classic (late XIX century – 60s of the XX century); and modern (since the 70s of the XX century) periods. This article attempts to outline the formation of scientific and applied research regarding borders and attempts to find arguments to prove chronological periodization of it. The methodology of the borders study led to the «limology» formation, which is a science of boundaries. It is emphasized that primarily geologists were engaged in limology study, later – political scientists and economists, but now it attracts the attention of scientists from the field of history, culture, literature, linguistics, sociology, etc. It is proved that such progress arose on the background of growing attention to the historical aspects of the border as well as the transformation of the functions of modern borders and, consequently, the formation of stable border areas. Considerable attention is paid to the present period of the border science development. In the paper scientific directions in the limology development is analyzed. The process of the theory of boundaries deepening at the present stage is analyzed. It is emphasized that under the influence of modern approaches, the borders began to be studied more actively from the point of view of world systems and identities, center-peripheral relations, from the standpoint of mondialism. It is emphasized that in recent times the problems of borders have entered the cultural anthropology, history, sociology, actualizing the issue of the border area. It is emphasized that the prospective direction of the science of the borders development is the study of the border territories, the transformation of the functions of modern boundaries. ; Выявлено, что возникновение понятия «граница» связывают с возникновения института государства. Отмечено, что прикладные знания об определении «собственной территории» были среди первоочередных задач каждого государства при всех политических режимах. Отмечено, что научно-теоретическое осмысление границы происходило значительно медленнее, но параллельно с развитием прикладных знаний о границах. Выявлено, что теоретические основы научного исследования границ были заложены еще в античные времена и продолжают развиваться до сих пор. В развитии теоретических основ и формировании науки о границах выделено два этапа: дисциплинарной и дисциплинарной. Дисциплинарный этап структурирован на начальный (XIX век) классический (конец XIX века ‒ шестидесятые годы ХХ века) и современный (с 70-х годов ХХ века) периоды. В данной статье сделана попытка определения формирования научных и прикладных исследований границ, а также попытка аргументации их хронологической периодизации. Методология исследования границ привела к формированию науки о границах ‒ «лимологии». Акцентировано, что сначала лимологией занимались преимущественно географы, позже ‒ политологи и экономисты, то сейчас она все больше привлекает внимание ученых из области истории, культуры, литературы, лингвистики, социологии и тому подобное. Доказано, что такой прогресс возник на фоне роста внимания к историческим аспектам границы а также трансформации функций современных границ, а следовательно ‒ формированию устойчивых приграничных территорий. Значительное внимание обращено на современный период развития науки о границах. Рассмотрены научные направления в развитии лимологии. Проанализирован процесс углубления теории границ на современном этапе. Отмечено, что под влиянием современных подходов границы начали активно изучаться с точки зрения мировых систем и идентичностей, центр-периферических отношений, с позиций мондиализма. Акцентировано, что в последнее время проблематика границ вышла в культурную антропологию, историю, социологию, актуализируя вопросы приграничного пространства. Отмечено, что перспективным направлением развития науки о границах является изучение пограничных территорий, трансформации функций современных границ. ; Виявлено, що виникнення поняття «кордон» пов'язують з виникнення інституту держави. Наголошено, що прикладні знання про окреслення «власної території» було серед першочергових завдань кожної держави при всіх політичних режимах. Наголошено, що науково-теоретичне осмислення кордону відбувалося значно повільніше, але паралельно із розвитком прикладних знань про кордони. Виявлено, що теоретичні основи наукового дослідження кордонів були закладені ще в античні часи і продовжують розвиватися й досі. У розвитку теоретичних основ і формуванні науки про кордони виділено два етапи: додисциплінарний і дисциплінарний. Дисциплінарний етап структуровано на початковий (ХІХ століття); класичний (кінець ХІХ століття – 60-і роки ХХ століття); і сучасний (з 70-х років ХХ століття) періоди. У даній статті зроблена спроба окреслення формування наукових і прикладних досліджень стосовно кордонів, а також спроба аргументації їх хронологічної періодизації. Методологія дослідження кордонів привела до формування науки про кордони – «лімології». Акцентовано, що спочатку лімологією займались переважно географи, пізніше – політологи і економісти, то зараз вона все більше привертає увагу науковців з області історії, культури, літератури, лінгвістики, соціології тощо. Доведено, що такий прогрес виник на фоні зростання уваги до історичних аспектів кордону, а також трансформації функцій сучасних кордонів, а відтак – формуванню стійких прикордонних територій. Значну увагу звернуто на сучасний період розвитку науки про кордони. Розглянуто наукові напрями у розвитку лімології. Проаналізовано процес поглиблення теорії кордонів на сучасному етапі. Наголошено, що під впливом сучасних підходів кордони почали активніше вивчатись з погляду світових систем й ідентичностей, центр-периферійних відносин, з позицій мондіалізму. Акцентовано, що останнім часом проблематика кордонів вийшла в культурну антропологію, історію, соціологію, актуалізуючи питання прикордонного простору. Наголошено, що перспективним напрямом розвитку науки про кордони є вивчення прикордонних територій, трансформації функцій сучасних кордонів.
In the article theoretical bases of state borders functioning are deepened. The essence of the concept of "state border" is generalized. State border as a multifunctional phenomenon is represented. The essence of the major, minor and specific features of the border are clarified and summarized. The relationship of these functions with activities at the state border such as law enforcement, checkpoints, regulatory, fiscal, intelligence, counterintelligence, operational search and others are displayed. The role of public institutions, including border guards, customs and law enforcement in the functioning of the border is studied. In the article state border is studied as a system of political nature, component subsystems of which are functional, organizational and management structures. The influence of the state border functioning on national interests and the effects of political, economic and social character achievement is investigated. ; В статье углублены теоретические основы функционирования государственных границ. Обобщенна сущность понятия «государственная граница». Представлено государственную границу как полифункциональное явление. Выяснено и обобщенно сущность главных, второстепенных и специфических функций государственной границы. Показана взаимосвязь перечисленных функций с такими видам деятельности на государственной границе, как правоохранительная, контрольно-пропускная, регулирующая, фискальная, разведывательная, контрразведывательная, оперативно-разыскная и другими. Исследована роль государственных институтов, в частности пограничной службы, таможенной службы и правоохранительных органов в функционировании государственной границы. Представлено государственную границу как систему политического характера, подсистемами которой являются компонентная, функциональная и организационно-управленческая структура. Показано влияние функционирования государственной границы на обеспечение национальных интересов и достижения эффектов политического, экономического, общественного характера. ; У статті поглиблено теоретичні основи функціонування державних кордонів. Узагальнено суть поняття «державний кордон». Представлено державний кордон як поліфункціональне явище. З'ясовано і узагальнено суть головних, другорядних і специфічних функцій державного кордону. Показано взаємозв'язок перерахованих функцій з такими видами діяльності на державному кордоні, як правоохоронна, контрольно-пропускна, регулююча, фіскальна, розвідувальна, контррозвідувальна, оперативно-розшукова та іншими. Досліджено роль державних інститутів, зокрема прикордонної служби, митної служби і правоохоронних органів у функціонуванні державного кордону. Представлено державний кордон як систему політичного характеру, підсистемами якої є компонентна, функціональна та організаційно-управлінська структура. Показано вплив функціонування державного кордону на забезпечення національних інтересів та досягнення ефектів політичного, економічного, суспільного характеру.
In the article theoretical bases of state borders functioning are deepened. The essence of the concept of "state border" is generalized. State border as a multifunctional phenomenon is represented. The essence of the major, minor and specific features of the border are clarified and summarized. The relationship of these functions with activities at the state border such as law enforcement, checkpoints, regulatory, fiscal, intelligence, counterintelligence, operational search and others are displayed. The role of public institutions, including border guards, customs and law enforcement in the functioning of the border is studied. In the article state border is studied as a system of political nature, component subsystems of which are functional, organizational and management structures. The influence of the state border functioning on national interests and the effects of political, economic and social character achievement is investigated. ; В статье углублены теоретические основы функционирования государственных границ. Обобщенна сущность понятия «государственная граница». Представлено государственную границу как полифункциональное явление. Выяснено и обобщенно сущность главных, второстепенных и специфических функций государственной границы. Показана взаимосвязь перечисленных функций с такими видам деятельности на государственной границе, как правоохранительная, контрольно-пропускная, регулирующая, фискальная, разведывательная, контрразведывательная, оперативно-разыскная и другими. Исследована роль государственных институтов, в частности пограничной службы, таможенной службы и правоохранительных органов в функционировании государственной границы. Представлено государственную границу как систему политического характера, подсистемами которой являются компонентная, функциональная и организационно-управленческая структура. Показано влияние функционирования государственной границы на обеспечение национальных интересов и достижения эффектов политического, экономического, общественного характера. ; У статті поглиблено теоретичні основи функціонування державних кордонів. Узагальнено суть поняття «державний кордон». Представлено державний кордон як поліфункціональне явище. З'ясовано і узагальнено суть головних, другорядних і специфічних функцій державного кордону. Показано взаємозв'язок перерахованих функцій з такими видами діяльності на державному кордоні, як правоохоронна, контрольно-пропускна, регулююча, фіскальна, розвідувальна, контррозвідувальна, оперативно-розшукова та іншими. Досліджено роль державних інститутів, зокрема прикордонної служби, митної служби і правоохоронних органів у функціонуванні державного кордону. Представлено державний кордон як систему політичного характеру, підсистемами якої є компонентна, функціональна та організаційно-управлінська структура. Показано вплив функціонування державного кордону на забезпечення національних інтересів та досягнення ефектів політичного, економічного, суспільного характеру.
Проаналізовано доробок представника німецької школи геополітики генерала К. Хаусхофера щодо концепту кордону. Показано роль К. Хаусхофера у теоретичному осмисленні суті кордону та його ролі у політичних взаємодіях. The contribution of the German school representative of geopolitics general Karl Haushofer as for the concept of the border is analyzed. The role of K. Haushofer in the theoretical understanding of the essence of the border and its role in political interactions are shown.
